Главная | Регистрация | Вход | RSS Четверг, 19.10.2017, 19:27
Приветствую Вас Гость

Expression-фестиваль "Клякса"

Главная » Статьи » Поэзия участников

Лидия Стрельченко

* * *
Дурна попса руйнує зранку мозок.
На склі сьогодні сльози самоти.
І бездоганно весняним гіпнозом
Подіяв вітер: наказав цвісти.
Бо є найлегші пута – у кохання.
(Найлегші із найважчих? Чи?.. Дарма!)
Ці пута – порятунок. Ні сльоза, ні
Широкий усміх їх не обмина.
Купую закордонний паспорт в літо.
У перші грози візу освячу.
На бланку ставлю підпис – оксамитом.
А мито … поцілунком заплачу.

* * *

Вигорають моря.
І піски википають.
Зацвітає небо
Лататтям сузір’їв.
Уночі.
А вдень
Стелеться спекотна дорога
Через парникові міста,
Через тепличні села,
Де люди, як огірки –
Законсервовані.
Де люди – до зими –
Засолені.
Дивних язичників побільшало
Цього року:
Моляться хмарам,
Перед термометрами упадають,
Кондиціонери славлять.
І тільки на іншій півкулі,
Де теплого одягу досі не знали,
Від мінуса гострого
Гинуть.

Втома

Очі не встигають за рядками
І думки врізнобіч розповзлись
Відпусти тяжкий немилий камінь
Що намуляв дужче ніж колись
На обличчя тінь тривоги сіла
Мрії мерехтіти стали сном
Спина ніби стовбур заніміла
Мрії – догори дірявим дном
Вдих і видих жити жити жити
Серцю – безупинний тренажер
Вдих і видих цигарки і квіти
Час – тік-так – найбільший людожер
Категория: Поэзия участников | Добавил: troleybus (12.07.2011)
Просмотров: 497 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Меню сайта

Форма входа

Категории раздела

Поэзия участников [6]

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0